Українські козацькі пісні
Українські козацькі пісні уходять корінням в 15 століття в епоху правління князів. Доба Київської Русі з неймовірним розвитком торгівлі, політики, вчених та культури, надихнула на створення окремого пісенного жанру козацьких пісень. Особливістю такого музичного жанру є те, що в них зображено реальні героїчні та історичні події. Популярною та однією з основних тематик цих пісень є змалювання героїчних битв українського воїна-козака з чужинцями-загарбниками. Роль цих українських пісень мала надзвичайно важливе значення не лише для самих козаків, але й для народу, який ці пісні складав та співав. Центральним образом пісень звичайно був козак. Типовий представник Запорізької Січі з своїм тонким, але водночас надзвичайно хоробрим внутрішнім світом, відчайдушними вчинками та неймовірними переживаннями і думками.
Однією з найбільш поширених тем українських козацьких пісень є від’їзд козака з рідного дому та прощання з родиною та дорогими людьми. Такі пісні сповнені мотивів туги та суму прощання. Патріотичні почуття відступають на другий план, а на перше місце виходять переживання від розлуки з батьками, коханою дівчиною чи молодою дружиною. Сцена проводжання воїна-козака до війська пройнята певними ритуальними рисами. Дівчина в свою чергу дарує коханому весільну хустку, замовляє сили природи та всіх святих допомагати і оберігати коханого в кровавих битвах. Особливого драматизму таким пісням надає елемент прохання дівчини взяти її з собою, або нестримним плачем та голосінням матері, яка проводжає свою дитину в небезпечний шлях.
Не менш драматичним оспіваний момент мотиву ностальгії за рідним домом. Знаходячись далеко від домівки, уява козака сповнена образами батьків, дівчини, домівки. Така сюжетна лінія народних пісень виділилась в окремий жанр українських козацьких пісень, а саме ліричні. В них козак часто сумує, плаче, до того ж нестримне відчуття самотності заповнює лише єдиний друг - вірний кінь, який як найкраще розуміє всі хвилювання та переживання козака. Побут козака зображений в лірично-романтичній манері, для того щоб підкреслити мальовничі пейзажі які оточують воїна протягом всіх його походів. Окрім цього всі епізоди саме козацького життя відбуваються на тлі природи, безмежних степів та дібров.
Здавна український народ поважав, любив та пишався своїми героями, тими, хто віддавав душу й тіло за улюблену країну, за золотисте поле, блакитне небо та квітучий барвінок. Всі сили та натхнення вкладав в захист рідних земель та своїх братів. Пошана і повага як найкраще оспівана в українських козацьких піснях. Можливо вони є дещо гіперболізовані в сюжетності то деяких образах, але все це лише надавало наголосу та підкреслювало войовничість та мужність сміливців, які покладали свої тіла заради миру і злагоди рідної домівки та неньки України. Такі пісні не просто біографічна розповідь української історії, а й безцінний народний скарб.
